Культурний шок

Одного дня дуже давно в одній далекій галактиці була собі така мале-е-есенька донечка однієї вели-и-и-икої транснаціональної корпорації. Ну добре, нехай відносно великої корпорації. Але досить великої, щоб її час від часу корчило в реорганизаціях та оптимізаціях. Тож після однієї з реорганізацій тією донькою замість дядьків з Бель Франс стали піклуватися дядьки з суворого Дойчлянду. І приїздить собі новий директор, і починає цікавитися у свого заступника, як справи взагалі, як корпоративний там дух, як атмосфера в колективі... А заступник, такий собі дядечко, ще з старої, радянської номенклатури, відповідає, що все, мовляв, гарнесенько і чудернесенько. Атмосфера на рівні, колектив дружний. Разом справляє дні народження, свята всякі. От 9 травня, наприклад, скоро... Пауза... Німа сцена.
Цікаво, а ваші знайомі німці теж на початку травня їдуть у відпустку?