Знов про музику
Останні роки ведеться багато розмов про потребу у власному українському культурному продукті, щоб урівноважити іноземну експансію в наш культурний простір. Я, особисто, розумію це не тільки як україномовні музику, книги чи фільми. Зрештою, щоб бути конкурентноспроможним продукт поп-культури має добре продаватися, а значить – створюватися вже з якоюсь маркетинговою ідеєю. На жаль, більшість таких продуктів орієнтовано на російський ринок і є занадто “адаптованим”, щоб припасти мені до смаку. З іншого боку зустрічаються й ті, хто намагається вийти на міжнародний ринок шоубізу. Може я суб’єктивний, але їхня якість видається кращою.
Для ілюстрації послухайте "Stereoliza". Я в захваті від її англійської. Вона... взагалі то вони є гуртом, але це ж так легко сприймати його як "її" :) Вона занадто захоплюється "брудною" мовою, але використовує її, щоб висловити якісь думки, що ховаються за тими словами. І хоч я зовсім не є фаном репу та хіп-хопу, музика видається мені досить стильною. Загалом виходить щось ядуче та колюче, але привабливе. Принаймні для мене.