Nfrs cghfdb

Дивно, спочатку перестаєш писати, бо нема часу. Потім не пишеться через брак натхнення. Чим довше нічого не пишеш, тим важче написати хоч щось. І так не тільки з писанням постів. Пам'ятаю, як мені зразковому студенту було ніяково пропускати пари, але коли посачкуєш день-другий-третій, то повертатися в звичну колію ой як важко! Сила звички! Взагалі люди багато чого роблять за звичкою. Монотонно повторюючи звичні дії, слова, жести. День за днем, місяць за місяцем, рік за роком. Такі справи...