Making an attempt

Милые дамы, простите великодушно, но терзает меня вопрос в связи с этой картинкой. Что это, высокое самопожертвование или "только не бросайте меня в терновый куст"?

...всі жінки – ексґібіціоністки, а всі чоловіки – вуайеристи? Мабуть, що ні, як і всі узагальнення. Хоча з іншого боку, особливо якщо не міркувати не в вузько-кліничних термінах, то, як то кажуть, диму без вогню не буває. Особисто мені подобається дивитися на гарних дівчат. Краса взагалі викликає естетичне задоволення, а враження від жіночої вроди до того ж підсилюється – свідомо чи ні – за рахунок статевого потягу. Що ж до самих жінок, то, в чужу голову звісно не залізеш, але чи витрачали б вони стільки часу за зусиль на свою зовнішність, якби не хотіли, щоб на них дивилися? Ой, сумніваюся...

Відповідаючи на заявки жж-читачів до вчорашнього посту, виявив, що в переважній більшості то були читачки. Під враженням від цього факту я навіть не полінувався перерахувати усіх своїх френдів. Ні, френди-хлопці в мене теж є, але ж виявляється дівчат - більше. Отакої!
Чи то й справді, як колись fizzik писав, в жж взагалі дівчат більше ніж хлопців, чи то мене гени штовхають до збирання гарему?

Жінки, за своєю суттю, усі ангели, але коли їм обламують крила, мусять літати на метлі;-)

From natalka182's

Люди... Мабуть всі пам'ятають, чим люди відрізняються від інших живих істот. Але зайняті своїми "розумними" справами, ми часом забуваємо скільки ж в людях залишається тваринного, біологічного. Гени ж бо. От, наприклад, подивіться на чоловіків та жінок: це ж зовсім різні створіння. Щось іще в школі казали про XХ та XY хромосоми. А потім я вже сам десь читав, що саме в цьому полягає механізм збереження життя на планеті. Жіночий геном є більш стабільним і забезпечує збереження виду. А чоловічий – є більш варіативним і дозволяє пристосовуватися до змін довкілля (як наслідок: поява нових видів, включно до гомо сапіенса). До чого це я? А до того, що стереотипи про "сильну" та "слабку" стать, м'яко кажучи, не відповідають дійсності. Мовчу про жінок, у якіх і тривалість життя вище, і болевий поріг вище, і ще багато чого. Скажу про чоловіків: мати схільність до варіативності геному – це бути предметом постійних експериментів природи, постійно мутувати (а далеко не кожна мутація може піти на користь). Чи хто заперечить, що такі відмінності не могли не позначитися на статевих психотипах? А фізіологічні відмінності, пов'язані з відтворенням! Жінка може дати життя кільком, максимум кільканадцятьом, дітям. Тоді як чоловік здатен запліднити сотні і тисячі жінок. Саме в цьому, на мій погляд, полягає головна різниця між статями. Бо вся поведінка чоловіка з одного боку має доводити, що саме він кращий за інших, що саме ті риси, яких він мабув, пристосовуючись до мінливого середовища, варті залишитися і нащадках і стануть їм у пригоді; а з іншого – прагнути відтворити себе у максимально можливій кількості. Тоді як жінка має в цьому сенсі, даруйте за вислів, "обмежений ресурс" і є дуже перебірливою стосовно того, як ним розпорядитися, обираючи батька своїх дітей. Саме звідси всі особливості поведінки, світосприймання, фобій та комплексів чоловіків та жінок. Вони – різні. Навіть дивно було б, якби вони були однаковими. Але чи так вже погано, що вони різні? Як там у філософів: "єдність та боротьба протилежностей", "заперечення заперечень" та "перехід кількості в якість"...