Навздогін 14-му жовтня

Зізнаюся відразу: я - "східняк". Коли на Майдані у відповідь на "Слава Україні!" навколо загукали "Героям слава!" мені стало якось... не знаю, не підберу слова... некомфортно, чи що. Незвично, це вже точно. Можливо то відголоски старої радянської пропаганди, але мені ототожнити себе з вояками УПА, назвати їх "своїми" якось важко. З їншого боку, усілякі прогресивно-православні "червоні" вже точно не є для мене "своїми". Вони навіть не з тих, кого я можу поважати, навіть не розділяючи їхніх поглядів. Хоча б тому, що ікони не сприймаються поруч із червоними прапорами, а портрети Сталіна поруч із російськими імператорськими штандартами. Було б смішно, якби не було так гидко.
Що ж до УПА. Я можу спробувати їх зрозуміти. Можу навіть їх поважати. Чи співчувати ім. Але я не розумію такого галасу навколо річниці створення УПА. Можливо, на жаль, але свою війну ці вояки програли. Нехай вони билися проти двох найстрашніших тоталітарних режимів ХХ сторіччя, нехай вони десяток років трималися проти того з них, хто "з'їв" супротивника, але тим не менш. Це по-перше. А по-друге: вони билися за незалежну Україну, але хто сказав, що та незалежність, що дісталася нам 91-го року і та Україна, що ми маємо зараз - це саме те, за що вони билися? Чомусь мені здається, що якщо воно було так, то питання "визнання" навіть не виникало б. За визначенням.
Тому, може треба не марші влаштовувати та давати привід для провокації та дешевого піару, а, наприклад, зняти кіно. Про бойові будні тієїж УПА, подвиги радянських гебістів, долі дівчат-комсомолок, відправлених до Західної України вчительками в села, чи таких самих юнаків та дівчат, вирваних з рідного дому та засланих до Сибіру за любов до своєї (а не радянської) Батьківщини. Серій на десять - п'ятнадцять. Як колись знімали про Ковпака, чи про "народжену революцією", чи про "державний кордон", хіба не пам'ятаєте? Та запустити у "прайм-тайм" хоча б на "Першому НАціональному", а то й на "плюсах". Може хтось назве це чистою агітацією, чи промивкою мізків. Я ж, залишаючи осторонь питання про необхідність відмити мізки тим, хто з піною у рота плутає УНА-УНСО з ОУН-УПА, а останню з дивізією "Галичина", думаю, що масову свідомість все одно колись треба міняти. Як на мене, краще давати людям зараз можливість порівнювати різні точки зору, ніж чекати, коли сам собою помре останній "гомо совєтікус".
І не тому, що вчення Леніна безсметне, бо воно вірне, а тому, що "гомо совєтікус" невпинно мутує в "гомо імперіус люмпенус", що мені особисто дуже не подобається.

BTW: От на цю ж тему дуже непогано _vitaly написав, та й стаття на УП теж непогана, як на мене.