From the friend-band / З френд-стрічки
Jan. 31st, 2006 04:46 pmWill we make history?
I wonder when historians will start analysing blogs for their studies...
If historians include the views of the "little" people that write blogs, history might look diffrent...
"Чи зробимо ми історію" Чудовий пост від
tinchen Не втримався, щоб не перекласти:
"Цікаво, коли історики почнуть для своїх досліджень аналізувати блоґи. І як довго блоги зберігатимуться. Ми знаємо хіба що дещицю про повсякденне життя у середньовіччі, тому що ніхто про це не писав, чи, принаймні, в нас мало джерел. Завджи важко писати історію про нещодавні події, бо безпечніше розглядати їх з деякої відстані тому, що (а) їх можна помістити в ширший контекст (що трапилось за 5 років через ті події? були вони початком нової ери, чи малозначущим епізодом?) та (б) люди, задіяні в тих подіях, не зможуть заперечити. Якщо ж розглядати щось, що сталося вже давно, є якийсь шанс, що на результат не впливатиме політика... хоч воно не завжди так, і багато істориків використовували минуле, щоб формувати сьогодення (згадайте Карла Великого та те, як він "розбудував Европу" і став "батьком теперешнього ЕС").
Якби історики враховували бачення "пересічного" люду, що дописує до блоґів, історія могла б виглядати інакше.
Інше питання: чи ви вважаєте повсякденне життя "вартим" дослідження? Деякі науковці сьгодні гадають, що намагання змалювати, як у 1238 р. жив звичайний селянин, є абсолютно безкорисними і належать швидше до забавок ексцентричних істориків-аматорів. Увага завжди прикута лише до політичних та ще може економічних подій.
Як я вже згадувала, іншою проблемою є збереження джерел. Вже зараз музеї заявляють, що в них зберігається багато інформації датованої починаючи з 70-х років на дисках чи інших носіях, яку неможливо прочитати щерез те, що комп'ютери, які використовувалися тоді, не збереглися. Якщо хтось підірве над США ЕМІ-бомбу, більшість наших блоґів зникне, як не було. Хто знає, що станеться з інтернетом та інформацією? Я навіть не кажу про прибульців, які б натрапили на Землю через 2000 років, а питаюся про те, що буде в наступні 100 років? Навіть, якщо обійдеться без 3-ї світової війни, інформація через півстоліття може стати непридатною для використання. .
Теперешні історики не хочуть і близько підходити до інтернету та його джерел. Існують проекти відкритих сайтів, де б книжки були наявні в електронному вигляді, але те, що пишеться сьогодні, до уваги не береться. Лінгвисти та соціологи вивчають інтернет, а от історики - ні, навять якщо йдеться про нещодавню історію (виправте мене, якщо це не так, я б і рада помилитися в цьому!).
І це при тому, що деінде незалежні блоґери чи звичайні дописувачі впливають на те, як "робляться" новини. Згадайте про вибухи в лондонському метро. Я вперше прочитала про це в інтернеті, і люди описували все в своїх журналах зразу ж, як це трапилося. 200 років тому я б почула про щось таке десь через місяць після події.
Гадаю, що дуже цікаво споглядати всі ці зміни за таких короткий проміжок часу, бути їх частиною... але хіба побажання "жити у цікаві часи" не є прокляттям?"
I wonder when historians will start analysing blogs for their studies...
If historians include the views of the "little" people that write blogs, history might look diffrent...
"Чи зробимо ми історію" Чудовий пост від
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
"Цікаво, коли історики почнуть для своїх досліджень аналізувати блоґи. І як довго блоги зберігатимуться. Ми знаємо хіба що дещицю про повсякденне життя у середньовіччі, тому що ніхто про це не писав, чи, принаймні, в нас мало джерел. Завджи важко писати історію про нещодавні події, бо безпечніше розглядати їх з деякої відстані тому, що (а) їх можна помістити в ширший контекст (що трапилось за 5 років через ті події? були вони початком нової ери, чи малозначущим епізодом?) та (б) люди, задіяні в тих подіях, не зможуть заперечити. Якщо ж розглядати щось, що сталося вже давно, є якийсь шанс, що на результат не впливатиме політика... хоч воно не завжди так, і багато істориків використовували минуле, щоб формувати сьогодення (згадайте Карла Великого та те, як він "розбудував Европу" і став "батьком теперешнього ЕС").
Якби історики враховували бачення "пересічного" люду, що дописує до блоґів, історія могла б виглядати інакше.
Інше питання: чи ви вважаєте повсякденне життя "вартим" дослідження? Деякі науковці сьгодні гадають, що намагання змалювати, як у 1238 р. жив звичайний селянин, є абсолютно безкорисними і належать швидше до забавок ексцентричних істориків-аматорів. Увага завжди прикута лише до політичних та ще може економічних подій.
Як я вже згадувала, іншою проблемою є збереження джерел. Вже зараз музеї заявляють, що в них зберігається багато інформації датованої починаючи з 70-х років на дисках чи інших носіях, яку неможливо прочитати щерез те, що комп'ютери, які використовувалися тоді, не збереглися. Якщо хтось підірве над США ЕМІ-бомбу, більшість наших блоґів зникне, як не було. Хто знає, що станеться з інтернетом та інформацією? Я навіть не кажу про прибульців, які б натрапили на Землю через 2000 років, а питаюся про те, що буде в наступні 100 років? Навіть, якщо обійдеться без 3-ї світової війни, інформація через півстоліття може стати непридатною для використання. .
Теперешні історики не хочуть і близько підходити до інтернету та його джерел. Існують проекти відкритих сайтів, де б книжки були наявні в електронному вигляді, але те, що пишеться сьогодні, до уваги не береться. Лінгвисти та соціологи вивчають інтернет, а от історики - ні, навять якщо йдеться про нещодавню історію (виправте мене, якщо це не так, я б і рада помилитися в цьому!).
І це при тому, що деінде незалежні блоґери чи звичайні дописувачі впливають на те, як "робляться" новини. Згадайте про вибухи в лондонському метро. Я вперше прочитала про це в інтернеті, і люди описували все в своїх журналах зразу ж, як це трапилося. 200 років тому я б почула про щось таке десь через місяць після події.
Гадаю, що дуже цікаво споглядати всі ці зміни за таких короткий проміжок часу, бути їх частиною... але хіба побажання "жити у цікаві часи" не є прокляттям?"