Війна світів
Feb. 3rd, 2006 06:28 pmКарикатури, дипломатичні ноти, спалені прапори, бойкот товарів... Ф-стрічка рясніє pros та contras. Залишивши там і сям кілька коментів, вирішив звести до купи свої думки з цього приводу.
Як на мене справа не в релігії, а в економіці. "Ситий голодного не розуміє". Голодний ситого теж не розуміє. Як і не розуміє його гумору. Особливо коли сміються над чимось, окрім чого в того голодного більше нічого й нема.
А на закиди, що ставлення до релігія як до чогось "другорядного" є типово европейською позицією, на відміну від мешканців ісламського світу, більшість яких "моляться по п'ять разів на день і тримають піст під час Рамадану. І що це - не якась вишукана "спортивна вправа", не "екзотичне хоббі" і не "данина традиціям", а одна з НАЙВАЖЛИВІШИХ частин життя" можи відповісти тим, що не як для пересічного европейця, але для мене, як атеїста релігія дійсно є чимось непершорядним. А щодо "вся справа в економіці", так цим я лише хотів сказати, що саме "буття визначає свідомість". Чомусь більшісь вихідців з мусульманських країн, хто успішно адаптується в "західному" середовищі - успішні в житті. А більшість тих, хто залишається фундаменталістом - не можуть вибратися з гетто-банльо. І тут не можна навість сказати, що є причиною, а що наслідком, бо все іде по замкненому колу. Так само, як сучасний ісламський фундаменталізм - захисна реакція на експансію "західної" цивілізації. Політичну, економічну, культурну. Починаючи з колоніалізму ХІХ століття і закінчуючи теперешніми ТНК та Голлівудом. Те що ісламська цивілізація прагне зберегти свою самобутність є цілком природним. Проблема в тому, що вона грає з Заходом у різні ігри. Фігурально кажучи, програвши в шахи, обрала "чапаєва". Звісно, не мені судити, але вважаю, що консервація суспільства кількасотрічної давнини - не найкраща зброя в боротьбі проти вестернізації. Виживає і має шанс перемогти лише той, хто змінюється, адаптуючись до нових умов. Візьмемо за приклад ту ж Японію. Чи азійських "драконив". Чи Китай.
А щодо "ісламізації Заходу", так не бачу я ніякої ісламізації. Натомусь бачу інфільтрацію носіїв ісламської культури у країни Заходу. Що звісно є проблемою, але у той же час і новим викликом для західної цивілізації, яка має з того шанс стати сильнішою.
Імхо, звісно.
Як на мене справа не в релігії, а в економіці. "Ситий голодного не розуміє". Голодний ситого теж не розуміє. Як і не розуміє його гумору. Особливо коли сміються над чимось, окрім чого в того голодного більше нічого й нема.
А на закиди, що ставлення до релігія як до чогось "другорядного" є типово европейською позицією, на відміну від мешканців ісламського світу, більшість яких "моляться по п'ять разів на день і тримають піст під час Рамадану. І що це - не якась вишукана "спортивна вправа", не "екзотичне хоббі" і не "данина традиціям", а одна з НАЙВАЖЛИВІШИХ частин життя" можи відповісти тим, що не як для пересічного европейця, але для мене, як атеїста релігія дійсно є чимось непершорядним. А щодо "вся справа в економіці", так цим я лише хотів сказати, що саме "буття визначає свідомість". Чомусь більшісь вихідців з мусульманських країн, хто успішно адаптується в "західному" середовищі - успішні в житті. А більшість тих, хто залишається фундаменталістом - не можуть вибратися з гетто-банльо. І тут не можна навість сказати, що є причиною, а що наслідком, бо все іде по замкненому колу. Так само, як сучасний ісламський фундаменталізм - захисна реакція на експансію "західної" цивілізації. Політичну, економічну, культурну. Починаючи з колоніалізму ХІХ століття і закінчуючи теперешніми ТНК та Голлівудом. Те що ісламська цивілізація прагне зберегти свою самобутність є цілком природним. Проблема в тому, що вона грає з Заходом у різні ігри. Фігурально кажучи, програвши в шахи, обрала "чапаєва". Звісно, не мені судити, але вважаю, що консервація суспільства кількасотрічної давнини - не найкраща зброя в боротьбі проти вестернізації. Виживає і має шанс перемогти лише той, хто змінюється, адаптуючись до нових умов. Візьмемо за приклад ту ж Японію. Чи азійських "драконив". Чи Китай.
А щодо "ісламізації Заходу", так не бачу я ніякої ісламізації. Натомусь бачу інфільтрацію носіїв ісламської культури у країни Заходу. Що звісно є проблемою, але у той же час і новим викликом для західної цивілізації, яка має з того шанс стати сильнішою.
Імхо, звісно.